Тур археологічними пам’ятками Чигиринщини з участю у археологічних розкопках відомої пам’ятки України і Східної Європи – поселення доби неоліту та енеоліту Молюхів Бугор
(травень-серпень 2013 року)
|
|
|
Вартість:
- - прокат туристичного та господарського обладнання – 100 грн.(10євро) за добу
- - харчування (сніданок + обід + ужин) – 110 грн.(11євро) за добу
- - обслуговування туристів під час розкопок та екскурсій + транспортні послуги + перекладач – 210 грн.(21євро) за добу
Подорож включає
- - відвідання заповідників,
- - музеїв,
- - пам’яток історії,
- - культури та природи Черкаської області.
Археологічний тур пам’ятками Чигиринщини з участю у археологічних розкопках відомої пам’ятки України і Східної Європи - запропонований і розроблений головним управлінням освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаським відділенням Малої академії наук України.
Формуємо групи на участь в археологічному турі по Черкаскій області.
Мисливці на мамонтів
Суспільство мисливців на мамонтів належить до найбільш загадкових, оскільки важко піддається реконструкції. Однак більш як сторічні розкопки стоянок з кістками мамонтів у Східній та Центральній Європі, а також зусилля різних учених в осмисленні їх результатів наблизили нас до розуміння способу життя прильодовикових мисливців на мамонтів. В с. Межиріч Канівського району Черкаської області знаходиться унікальна, всесвітньо відома пізньопалеолітична стоянка мисливців на мамонтів, яка за даними радіовуглецевого методу датується 15-20 тис. років тому. Унікальність Межиріцьких споруд полягає в своєрідній художній зовнішності обкладки з певних частин кісток мамонтів, не відмічених на всіх відомих до нашого часу місцезнаходженнях пізнього палеоліту. Розібравши товстий завал одного із Межиріцьких жител, археологи ступили на його долівку, колись густо втоптану ногами наших далеких предків.
Кілька чоловік схиляється над центральним вогнищем : починається розчистка вкопаних з двох його боків підпорок з кісток мамонта, на яких колись крутився рожен з нанизаною для запікання дичиною. Тут і там на долівці лежать кам’яні ножі, скребки, вістря для списів, різноманітні кістяні вироби.
Відкриття пізньопалеолітичних жителів в с.Межирічі - видатне досягнення української і світової науки. Під час їх розкопок був знайдений багаточисельний археологічний матеріал, що дає змогу характеризувати не тільки традиції житлобудівництва, а й інші сторони життя первісних мисливців на мамонтів. Він представлений знаряддями праці, предметами побуту, культовими виробами, прикрасами, виробами мистецтва з каменю, кременю, кістки, рогу та інших матеріалів. На околицях села Межиріч відомі й інші археологічні пам’ятки : поселення ІІІ тис. до н.е., поселення епохи бронзи-раннього заліза, городище ХІ-ХІІІ ст., поселення ХІІ-ХІІІ ст.
І саме Межиріцька стоянка , завдяки добрій збереженості і кваліфі-кованним розкопкам, дає нам унікальну можливість вивчення первісної архітектури.
Трипільська культура
Трипільська культура (культура Кукутень-Трипілля) - одна з унікальних археологічних культур епохи енеоліту (мідно-кам'яного віку) на території Південно-Східної Європи. Велика кількість пам'яток цієї культури розташоване на території сучасної Черкаської області (України). Тут же знаходяться більшість поселень-гігантів цієї культури. Саме в Черкаській області було створено Державний історико-культурний заповідник «трипільської культури».
До складу Заповідника входять території 11 поселень трипільської культури. Площа Заповідника нині 2045 гектарів, він розташований на території трьох районів Черкаської області. Серед археологічних пам'яток, що входять до складу ГІКЗ «Трипільська культура» такі відомі поселення як: Тальянки (450 га), Майданецьке (200 га), Веселий Кут (150 га), Глибочок, Піщана, Онопріївка - Тальнівського району, Косенівка, Доброводи, Аполянка - Уманського району, Вільховець (180 га), Чичиркозівка - Звенигородського району. На території заповідника запланіроавано створення об'єктів музейно-туристичного призначення, серед яких музей трипільської культури (м. Тальне), - в мисливському замку графа Шувалова, який знаходиться на стадії реконструкції. В с. Легедзине Тальнівського р-ну створений музей поселень-гігантів трипільської культури. У районі проведення розкопок біля с. Тальянки планується будівництво археодрома - критого павільйону над групою розкопані трипільських жител. Тут же планується відтворення будівель, реконструйованих на основі розкопок, в яких зможуть проживати туристичні групи.
У селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області дослідники відкопали стародавній готський некрополь кінця III - початку IV ст. н.е. Поховання відноситься до черняхівської культури. У могилах археологи знайшли свідчення змішування готської і кочової сарматської культур, Унікальну стоянку мисливців на мамонтів, розташовану в Черкаській області, можуть розмити дощі. Відкрита в кінці 1960 - х, вона викликала справжній фурор в археології і стала Меккою для істориків. Вік стоянки - 15 000 років. Таких комплексів часів пізнього палеоліту в світі лише 5. Тут чотири унікальні житла, і навколо вирито шість побутових ям. Їх мисливці використовували для зберігання м'яса та збору отходов.тискалі металеві прикраси, посуд, залишки одягу.
Територія нинішньої Черкаської області була заселена в найдавнішому періоді кам'яного віку - палеоліті, приблизно 40 тис. років тому. Були знайдені кам'яні і кістяні знаряддя праці (сокири, шкребки, різці), при розкопках в Чорнобаївському районі, а поселення мисливців на мамонта в Канівському районі датується 20-15 тис. років до нашої ери.
Чернолесская культура
Жаботинське поселення ранньоскіфського часу – розташоване за 3км на північний схід від села Жаботин Камьянського району на правому березі р.Жабьянка на підвищенні що має назву Тарасова Гора та оточене з трьох боківьярами. Відноситься до ранньозалізного віку та дотується VII - початком VI ст. до н.е. В окремих місцях зустрічаються предмети більш пізнього часу – V ст. до н.е. Поселення займає площу 72га. Основним заняттям мешканців поселення було землеробство серед знарядь якого знайдені зернотерки розтиральні камені серпи. Розвиненим було й скотарство в стаді якого переважала велика рогата худоба.
Мотронинське городище – скіфського часу знаходиться в урочищі Холодний Яр між селами Жаботин Смілянського району і Мельники Чигиринського району Черкаської області. Дослідники вважають що Мотронинське городище виникло в кінці VII ст. до н.е. Площа городища становить 200га і складається з внутрішнього та зовнішнього укріплення разом з ділянками пересіченої балками та ярами місцевості.
Чорноліська культура - археологічна культура перехідного періоду від бронзового до раннього залізного віку (IX-VII ст. До н.е.). Поширена була в лісостеповій смузі Правобережної України між Дніпром і Дністром. . Важливе городище біля Суботова (черкаська область) було бронзолитейній центром культури. Класичним зразком Чорноліського городища вважається зміцнення на пагорбі Тясмин. Воно складається з глинобитного вала 12 х 1 м, біля підніжжя якого виявлені обгорілі залишки дерев'яних укріплень. Останні були побудовані з коробчатих зрубів, коннекту частоколом.
Козацька доба
Козацький період в історії нашої держави налічує 300 років. Початки його сягають у далеке XV ст., коли в умовах литовського, а згодом і польського поневолення українці мусили відстоювати свою самобутність, кордони і можливість дальшого розвитку як нації. На терені Європи з'являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. Цей період життя і боротьби українського народу, названий «Хмельниччиною», за своїм розмахом і значенням був одним з найважливіших для долі України, у її боротьбі за незалежність. Традиція староруської княжої державності, ідея Великого князівства Руського і революційне походження нової Української держави, військовий характер її устрою та адміністрації, реальна влада гетьмана і персональний" авторитет Богдана Хмельницького — все це відбилося на формуванні влади. Українську державу Богдан Хмельницький розумів як правонаступницю Київської Русі. Саме з позицій незалежності Української держави і була укладена угода з Росією 1654 p., яка згодом стала судьбоносною для України й мала неабияке значення для самої Росії, означившись на стосунках двох країн.
Чигирин – перша столиця України часів гетьмана Б. Хмельницького, с. Суботів – його родинний маєток. Суботів займає особливе місце в історії України. Саме це село було родовим маєтком Богдана Хмельницького. Тому місце, де знаходилася садиба видатного українського гетьмана, вже більше як півстоліття привертає особливу увагу дослідників. Пам’ятка розташована у центральній частині села навпроти церкви Св. Іллі-Пророка (на схід за яром), збудованої Хмельницьким у 1653 р. Замчище займає високий мис правого корінного берега р.Тясмин, у місці впадіння у нього струмка. Площа пам’ятки близько 2 га.
Багаті природні ресурси, значний історико-культурний потенціал, багатство архітектурних та археологічних пам'яток створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних і рекреаційних потреб не лише вітчизняних, а й іноземних туристів. Одне з нових і швидко набирають напрямків туризму в світі - археодроми. Що приїхав турист може подивитися, як жили стародавні мешканці цих місць. Але це не просто музейна експозиція і навіть не музей під відкритим небом. На найбільш "просунутих" археодромах можна подивитися, а то і прийняти участь в повсякденних життєвих справах стародавніх - молотом в кузні помахати, спробувати спорудити горщик за допомогою "автентичного" гончарного круга, а то і зробити кам'яна сокира з шматка кременю.